del fiore colgo
il dono suo più bello:
offrirsi al vento

у квітки беру
я найпрекрасніший дар:
ввірятися вітру

---

immensità –
dove inizia la notte
dove finisce

неосяжність –
там, де ночі початок
там, де кінець

---

arriva sera –
anche il sole si spegne
in questo lago

наближається вечір –
навіть сонце гасне
в озері цьому

---

dimenticare…
le stelle cancellate
da un’altra aurora

самозабуття…
зірки скасовує
інша зоря

---

campo di grano
piegato dal vento anche

il mio cuore

поле пшениці
так само вітер згинає
як моє серце

---

quanta bellezza –
guardo i fiori di loto
ed è già sera

скільки краси –
лотосом я милуюся
ось вже й вечір

---

nubi fluttuanti –
il suono della piоggia
si mischia al pianto

хмари пливуть –
та дощу звучання
змішується зі плачем

---

malinconia –
le nuvole vaganti
nel cielo immenso

меланхолія –
хмари блукають
у безмежному небі

Ringrazio Emilia Mirazchiyska per l’intermediazione letteraria